Ведуча: Сьогодні ми з вами зустрінемось з поетом, художником, гравером, мислителем Т. Г. Шевченком. 9 березня 2014 року минає 200 років з дня народження Т. Г. Шевченка.

Ми з вами знаходимось в світлиці Т. Г. Шевченка. То ж нехай вогонь його душі (запалюю свічку) запалисть у ваших серцях іскру віри, надії, любові до рідної землі, свого народу:

Подивіться на рай тихий,

На свою вкраїну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну…

Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте, -

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть!

- закликав великий Кобзар.

Творчість Т. Шевченка шанують усі люди на землі… Так Максим Рильський – писав про великого поета:

Благослови той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами – сльозами.

Сьогодні наш святковий захід присвячена великому поету України Тарасу Григоровичу Шевченку, творчість якого знають і люблять всі народи світу. Духовним батьком, творцем і ратівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар!

Ведуча: Хліб і сіль тобі, Тарасе, Сьогодні підносимо … Вшанувати цю гостинність Оплесками просимо!

Шевченків край … так називають Черкащину. В оселях відчувається присутність Шевченка, його могутнього таланту й авторитету.

Учень 1: Давайте ж сьогодні торкнемося Серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим Зможемо виконати поетові заповіти: А що нам заповідав Кобзар?

У селі Моринцях у родині селянина – кріпака народився великий поет, художник.

Учень 2: В похилій хаті, край села Над ставом чистим і прозорим Життя Тарасику дала Кріпачка – мати, вбита горем.

Учениця 3. «Не називаю її раєм, Тії хатиночки у гаї Над чистим ставом край села Мене там мати повила, І, повиваючи, співала В свою дитину. Я в хаті мучився колись, Мої там сльози пролились Найперші сльози. Ведуча. 10 років заслання підірвали здоров’я Шевченка. А 10 березня 1861 року перестало битися серце Кобзаря.

Не на шовкових пелюшках

Так, не на шовкових пелюшках виріс поет. Прошу послухати вас інтерв’ю з земляком Т.Г.Шевченка. Це Гонта Віктор Моісейович.

Слухання

- Погляньте на малюнок. Це Кирилівка, де минули дитячі роки Тарасика (реставрована хата Шевченка стоїть на місці тієї, що згоріла). На подвір’ї – музей Т. Г. Шевченка, поряд могила матері, яка ще молодою пішла з життя, осиротивши дітей.

Учениця 4. Не одцурайтесь своєї мови Ні в тихі дні, ні в дні громові, Ні в дні підступно мовчазні,

Ведуча. Всі свої вірші Шевченко пише чарівною, барвистою українською мовою, близькою до народної. Тому вірші його легко читати і запам’ятовувати. Вітер сонце, зорі, дерева – все оживає у віршах поета.

Учень 5. Багато літ минуло з того часу, Праправнуки вивчають «Заповіт», У Каневі вклоняється Тарасу Не тільки Україна – цілий світ!!!

Учень 6. І сьогодні ми виконуємо ще один заповіт Шеввченка. І мене в сім’ї великій В сімї вольній, новій, Не забудьте помянути Незлим, тихим словом!

Учень 8. Поховали ... Тихесенько Україна плаче. Поховали дух великий І серце гаряче Поховала, наша мати Найкращого Сина – «Вічну пам’ять» заспівала Уся Україна!

Ведуча. Дуже любив поєт свою Україну, порівнював її з образом матері. Україно! Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, Заплаче серденько.

Ведуча. Ми повинні читати його твори і наша мова буде гарною, чарівною, барвистою, бо українська мова – одна з найкращих мов світу. Учітеся, шануйте батьків, живіть дружно – учив Тарас Грогорович Шевченко.

Учень 9. Я люблю читать Шевченнка

І співать його пісні.

Вони гріють моє серце,

Наче сонце восени.

Учень 10. Тебе, любимо Тарасе,

Твої знаємо слова,

Батьківщина тебе славить,

Повноцвітна і нова.

Учень 11. Несем шану Кобзареві

З дарами земними,

Бо він з нами

Живий між живими.

Учень 12. Хвала й слава Кобзареві

Од роду до роду,

Що сміливо кликав люд

Битись за свободу.

Учень 13. Хоч тебе й нема, Тарасе,

Давно поміж нами,

Твоя душа живе вічно,

Квітне над ланами.

Учень 14. Уклін тобі, Тарасе,

Великий наш пророче.

Для тебе вірно б’ється

Те серденько діточе.

Учень 15. Ти кажеш рідний нарід

І рідний край кохати,

Для нього, кажеш, жити,

Для нього умирати.

Учень 16. Ось тут перед тобою

Ми, українські діти,

Святочно прирікаєм

Сповняти заповіти.

На службу Україні,

На честь, на діло гоже

В ім’я святої правди

Благослови нас, Боже!