Зал святково прибраний. В центрі намальована книга, по боках — вислови про книгу.
... Учітеся, читайте.
І чужому научайтесь
Й свого не цурайтесь.
(Т.Г. Шевченко)
Ведучий: Добрий день, дорогі діти! Кожного року в останній тиждень березня по всій Україні відзначають Тиждень дитячої книги. У нас у гімназії також вже стало традицією відзначати це свято
Ведуча: Книга — одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося
про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по
країні Знань: розповідає про те, як вирощують хліб і зводять будинки,
варять сталь і приборкують ріки. Як не можна жити без повітря, води та
хліба, так не можна жити і без книги. Недарма і прислів’я є: «Хліб годує
тіло, а книга — розум».
Ведучий: Сьогодні ми більше дізнаємося про книгу, визначимо кращих глядачів, читачів, знавців цікавих книг, а також кращих ілюстраторів до улюблених книжок, та кращих зберігачів книг.
Ведуча: Великий учитель Сухомлинський підкреслював: «Як музика не може
прожити дня, щоб не взяти до рук музичного інструмента, не творити і не
діставати від цього насолоди, — так людина не може обійтися без книжки».
Ведучий: І.Я. Франко про книгу сказав так:
«Книги — морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перла виносить».
Ведуча: Здавна наші предки любили і цінували книги. Так, щоб книга
зберігалася, титульна сторінка її часто була із шкіри, або прикрашена
коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася
великою червоною літерою, прикрашалася квітами.
І перш ніж стати книгою у сучасному вигляді, вона пройшла складний,
довгий шлях. А коротко про це нам розповідять наші юні історики.
Історик 1: Народилася книга давно. А хрещений батько її Іван Федоров. Перша
друкована книга з’явилася у Москві у 1564 р. (Апостол). Понад 10 років
працював Федори над створенням друкарні. Цілий рік друкував свою першу
книгу.
Історик 2: У Москві працювати Федоров не міг — книгодрукування було там
припинено, бо духовенство боялося росту свідомості людей через книги.
Тому Федорjd поїхав до Львова і заснував там свою друкарню.
Перша друкована книга в Україні була завершена у 1574 році, називалась
«Львівський апостол».
Історик 1: Тривалий час Федоров жив на Волині, однак знову він вернувся до Львова,
де і помер. У Львові біля ратуші височить пам’ятник Федорову.
Історик 2: У різних країнах використовували різний матеріал для
запису. Так у Єгипті використовували папірус. Кращим матеріалом, ніж
папірус, була оброблена шкіра телят і ягнят. Це був тонкий і міцний
матеріал — пергамент. До нас дійшло написане на пергаменті «Остромирове
євангеліє».
Історик 1: Чим тільки не писали люди! Гострим каменем і кісточками, і металом, і
глиною, і гусячими перами, і пізніше — різними ручками.
Найбільше видання у світі — це багатотомна збірка «Акти і
публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років».
Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб прочитати їх,
потрібно понад 6 років. На оправу видання пішла шкіра 34 тисяч телят.
Історик 2: Практично у всіх країнах світу, розвинена поліграфія,
видаються великими чи малими тиражами книги. Це і книги-гіганти, атласи,
словники, довідники, енциклопедії, і книги-малютки.
Найбільша у світі книга знаходиться у Державній бібліотеці у Німеччині.
За “Книгою рекордів Гіннеса» — це гігантський атлас вагою 120 кг.
Виданий він у 1661 році і має розмір 170x110 см.
Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані
130 років тому. Ця книга трохи більша за звичайну марку.
Історик 1: Найменша «бібліотека» в світі — в індійському місті
Амрістарі. В ній зберігається... одна книга. Найбільша в світі
бібліотека — в Москві. В ній нараховується понад 36 млн. книг, написаних
на 247 мовах народів світу.
Персидський вчений візир Сахиб (жив у середині X століття) дуже любив
книги. Він мав бібліотеку, що нараховувала 117 тисяч книг. Більшу
частину життя візир проводив у сідлі, разом з собою в походи брав
бібліотеку. На перевозці книг було зайнято 400 верблюдів. Цей караван
був свого роду каталогом. Верблюди завжди йшли у певному порядку.
Історик 2: Одна з найбільших дитячих бібліотек сьогодення — бібліотека-музей ім. А.
Гайдара, що знаходиться недалеко від Канева.
Люди багатьох професій беруть участь у створенні книг.
Вчені, письменники працюють над змістом книги, у видавництвах редактори,
художники готують їх до набору, в друкарнях на спеціальних машинах
виготовляються сторінки майбутньої книги. Потім їх зшивають,
переплітають, відправляють до магазинів та бібліотек.
Ведуча: Ми маємо можливість користуватися всіма тими духовними
багатствами, що створили письменники і вчені — читати. А хороша книга —
щирий друг і порадник, вона розвиває розум, формує душу.
Ведучий: У цьому світі стільки публікації, що людина має можливість
прочитати лише одну мільйонну частину! Тому не кількість, а якість — ось
що головне, коли йдеться про художню літературу. Треба вміти вибирати. І
тут на допомогу приходять бібліотекарі та вчителі. Які книги найкращі?
Ті, що видаються у світі найчастіше. Ось які є цікаві дані. За останні
десятиріччя перше місце займають переклади Діснея. Так за 1 рік його
твори перекладалися на мови світу 284 рази. Популярна перекладна
література — дитяча із своїм лідером Жюль Верном — 205 разів, Брати
Грімм — 161 p., Г. X. Андерсен — 149 р.
Говорячи про велику літературу, перші місця посідають за перекладами
Шекспір — 123 p., Толстой — 98 p., Діккенс — 78, Бальзак і
Хемінгуей — 64 р.
Інсценізація «Бережіть книгу»
Чути стук у двері:
Книга: Ой-ой-ой!
Не маю сили!
Ви на мене наступили!
Учень: Що це тут валяється?
Вчитель: Книжка виявляється!
Книга: Я подерта, я потерта. Кінчики зігнуті, сторінки пом'яті. Він мене скалічив, а тепер не лічить.
Люди скажуть: Ой, чия ти? Як тепер тебе читати? Скільки ми читали книг,
а не бачили таких. Я терпіть не маю сили та й подалась в світ блукати,
долі кращої шукати.
Вчитель: Хто ж господар твій?
Книга: Андрій.
Вчитель: 3 нашого класу?
Книга: Я сама не знаю. Коли не соромиться, то нехай сам признається.
Виходить учень Андрій.
Андрій: Книжечко, пробач мені. Я більше так робити не буду. Я буду
бережно відноситись до книг. Тепер я зрозумів, що з книгами потрібно
дружити, берегти, адже вони багато про що можуть нам розповісти, багато
чого навчити. Діти, давайте не будемо рвати книжок, а берегти їх, адже
багато грошей витрачається на їх придбання. Домовились? І всім своїм
товаришам передайте, щоб книги шанували.
Через мікрофон або у запису чути прохання книги: Книга:
Дорогі діти!
Я книга — ваш вірний друг, від усього серця прошу вас:
— Не беріть мене брудними руками.
— Коли гортаєте мої сторінки, не слиньте пальців.
— Не загинайте мої сторінки. Не малюйте на мені нічого і не пишіть.
— Виготовте для мене закладку і не вставляйте між сторінками ручку або олівець — від цього я псуюсь.
— Не кидайте мене будь-де, а кладіть завжди на певне місце.
— Коли би, діти, ви раденько
До серця взяли ці слова —
То я б уже була чистенька
І вся біленька, мов нова.
Ведуча: Запам’ятайте діти, що шануючи книгу, ми шануємо і працю тих
людей, що трудяться над її створенням.
Ведучий: А що читаємо ми з вами?
Ведуча: Учні, читати потрібно літературу різних народів, набиратися мудрості, знань. Але хочу наголосити вам, що не потрібно забувати і про літературу рідного краю. Другу частину нашої зустрічі, любі читачі, ми присвятимо презентації книг наших закарпатських письменників, які пишуть прекрасні повчальні і цікаві твори для дітей.
Ведучий: Отже, почнемо нашу літературну подорож із творчості мукачівської поетеси. Меденці Маргарити василівни.
Меденці (дівоче прізвище Матей) Маргарита Василівна народилася 1953 року в с. Баркасово на Мукачівщині. Член національної спілки журналістів України. Свої твори друкувати почала в Мукачівській газеті «Панорама». ЇЇ вірші для дітей публікувалися в дитячих журналах «Малятко», «Барвінок». Перша книжка віршованих творів для дітей «Як ведмідь будував дім» вийшла навесні 2000 року, а друга «Жменька дива світу чарівного» - у 2001 році. Презентуємо вашій увазі одну з найцікавіших книг письменниці «Там, де ельфи пю ть росу». Книга містить багато цікавих віршованих творів.
Один із них прочитає нам учениця 5А класу Сюч Габріела . Послухайте уважно! Ми недарма обрали цей вірш.
( Вірш «Янгол»)
Ведуча. Серед народних творів для дітей на увагу заслуговує збірка «Народні казки Закарпаття у записах Петра Лінтура» книга містить найрізноманітніші закарпатські казки. У ній зустрічається велика кількість діалектів, говорів нашого краю.
Ведучий. Зверніть увагу на наступну книгу. «Українські народні казки. Казки Закарпаття» Том 18. Це одна з книг багатотомного видання.
Ведуча. Продовжуємо подорож. У нашій бібліотеці у розділі «Література рідного краю» на вас чекає відома книга закарпатського прозаїкака Петра Ходанича «Таємниця Капища Перуна. Цей роман-містерію було видано у 2008 році. Це захоплююча книга про слов янські язичницькі вірування, які споконвіку живуть в Карпатах.
Ведучий. Увага! Перед вами добірка кращих творів сучасної закарпатської поетеси, прозаїка, перекладача – Галини Миколаївни Малик.
- «Третя подорож Алі»
- «Мандри і подвиги лицаря Горчика»
- «Незвичайна книжка», яка, до речі є наявною і в нашій шкільній бібліотеці.
Ведуча. До вашої уваги літературно-художнє видання поета, науковця, автора понад 30 книжок для юнацтва – «Стежинка-верховинка». Це збірка віршів, казок, загадок, скоромовок які ви можете використати у навчанні.
Ведучий. Ї ще кілька книг:
- «Новти Пана Керецмана» Юрій Шип;
- Збірка казок «Майстер Нехай» - автор Василь Шкіря;
- Збірки «Грай, бджілко» і «Безкінечні казочки» - Марійки Підгірянки;
Ведуча. А також:
- Твори Лідії Повх: «Біла хата на горбку», «Політ на кулі»;
- Василь Галас «Веселий потічок», «Звичайне диво» - збірки віршів.
І на завершення нашої подорожі пропонуємо Вашій увазі невеличкий уривок із казки Василя Густія «Як Рак-неборак Козу розуму навчив».
( уривок казки)
Ведучий. І на завершення нашого свята ми слово надамо адміністрації нашої школи з метою нагородження активних учасників конкурсів які проводилися в до Тижня дитячої книги.
(Слово журі)
Ведуча. Вчіться, друзі! Книги читайте… . На цьому наше свято закінчено!
o-bidi-font-weight: normal'>Ведучий. І на завершення нашого свята ми слово надамо адміністрації нашої школи з метою нагородження активних учасників конкурсів які проводилися в до Тижня дитячої книги.
(Слово журі)
Ведуча. Вчіться, друзі! Книги читайте… . На цьому наше свято закінчено!