"Книжкове містечко"
Сайт бібліотеки Музичанської ЗОШ

Звучить пісня «Родина»

Ведучий.   «З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. І це справді так. Як із струмочка починається ріка, так і життя починається з родини. Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини. Духовний вплив батьківського дому на її формування створюється завдяки щирій материнській ніжності, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку, захисту і сімейній злагоді.

 

Ведуча.  Наша дорога у життя, у великий світ починається з домівки, з материнського серця, від батьківського порогу. Через усе життя ми несемо в душі першу стежину дитинства, яка озивається в нашій пам’яті дзвоном чистих криниць, теплими та студеними росами, скрипом хвіртки, хатнім порогом, річкою, ставком, городом, обсадженими вербами.

 

Ведучий. Усі стежки-дороги, пройдені у житті, перетинаються з першою стежиною. А на ній – одвічний голос материнської душі і батьківського серця. З надією і сподіваннями мати завжди  вчила жити по-божому, дарувала своїй дитині в дорогу вишиті рушник та сорочку-вишиванку, як обереги, як свою материнську любов, що збереже і захистить своїх дітей у далеких дорогах життя.

 

Ведуча. Сім’я, родина, батьківщина – це єдині поняття. Людина до глибокої старості пов’язана з тією сім’єю, з якої вона вийшла, і все життя пов’язана із землею, де вона народилася і зросла. Куди б незакинула її доля, вона завжди подумки із своїм корінням.

 

Ведучий.  Як би ми високо не піднімали роль сім’ї, та нічого немає вищого від святої материнської любові. Мама… Джерело життя на землі. Серце матері благословенне і сповнене віри, любові, краси. ЇЇ помисли, молитва охороняють дитину протягом всього її життєвого шляху. Недарма народ каже: «Материнська любов і з морського дна дістане.» 

Звучить пісня «Рідна мати моя»

 

Ведуча. У останній місяць весни, у травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, Україна відзначає надзвичайно світле свято – День матері.

Учениця. 

Дощі, що йшли багато днів,- затихли,
І сонце день весни поцілувало.
За вітром хмари чорні десь поплили,
Земля в віночок пролісковий вбралась.

Це мамин день, це в мами свято,
Несем свої серця з любов’ю мамі,
На світі слів прекрасних є багато,
Але для неї їх усіх замало.

Ми віддаємо маму в руки Божі,
Він знає, як її нагородити,
Він на стежках життєвих допоможе,
І відповість на всі її молитви.    (Марія Звірід)

 

Ведуча.  Свято матері народилося в далекій Філадельфії завдяки зусиллям молодої американки Анни Джарвіс. Вона втратила свою матір. Смерть була раптовою і передчасною. Анна звернулася з листами до конгресменів та Президента Америки, у яких запропонувала раз на рік, навесні, вшановувати матір. Ідею Анни Джарвіс підхопили у світі.

Ведучий. Вперше в Україні, в Галичині, це свято відзначалося в 1929 році. У цей день люди в національному одязі йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках йшли вулицями міст чи сіл до площі, де відбувалося свято. Пісні, вірші, вистави, виставки виробів, квіти, жарти, сміх були адресовані матерям.

Ведуча. Після 1939 року це свято було заборонене. Але відновлюється Україна, а разом з нею і ті свята, які були дорогими нашому народові. З 1990 року Свято матері повернулося в Україну і святкується у другу неділю травня.

Ведучий. Місяць травень — це місяць Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою, заступницею скривджених і знедолених, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина — Спасителя людства. І сьогоднішнє свято — це свято Божої Матері, матері України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.
(Звучить «Аве Марія» Шуберта. На фон і музики учениця читає вірш.)

Учениця. Ой маю я три матері, та всі три хороші—
Три матері, три квіточки, як три красні рожі.
Перша мати — Непорочна, ж лілея біла,
Із дитятком-немовлятком, Пречистая Діва.
Друга мати—це найкраща на світі країна,
Земля наша, наша славна ненька—Україна.
Третя мати—що ж про неї гарного сказати?
Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.
Ой маю я три матері, та всі три хороші,
Три матері, як три квітки, як три красні рожі. 

 

Ведучий. Мама!  Скільки спогадів, тепла і ласки таїть це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж, чиїми грудьми вигадувано цілий світ. Це перше слово, мовлене нами, на все життя залишається дорогим у серці. У хвилини радості й печалі пташкою надій злітає з наших уст, тамує біль.

Учениця. Рідна мати... Вона—любов, вона—печаль і втіха,
Жива вода на виразки душі.
Поки живе—обереже від лиха,
Завжди підтримає мене.. Рідна мати...
Зоряно й незгасно
Горить у серці повсякчас...
Вона мене виводить на дорогу,
Вона мені просвітлює віки,
Де радість і печаль мого народу
Врослися у вишневії гілки.

Ведучий. Слово «мати»... Вічне й неповторне, як світ. Де б ми не були, що б не робили, та завжди матуся освітлює наш шлях своїм ніжним серцем, відданим своїй дитині. Вона завжди поруч — і в дні важкі, і в дні на щастя щедрі.

Ведуча. Швидко минають літа —
А в пам'яті все ожива:
І мамина чиста криниця,
І татові щирі слова,
І рідна батьківська хата,
Що в цілому світі одна...

Ведучий. І чуються матусині слова:
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги, За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата
(Звучить пісня «Виростеш ти, сину...», сл.В.Симоненка, муз.П.Майбороди.)

Ведуча. Мати... Матуся... Ненька... З цим словом у нас асоціюється все добре, щире, людське. Це людина, перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо завжди цілувати їй руки, які пестили нас у дитинстві, чия душа завжди іде з нами по життю, підтримує нас у години радості й печалі.

Ведучий. Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя. Якби могла—сонечко прихилила б.
У народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір'ю дітям». Бо ж справді, мати в хаті — це сонечко, що дає життя всій родині.
Учень. А хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій Землі безконечній
Веселого дому.     Писав Т.Г.Шевченко

 

Ведучий. Умійте цінувати любов  матері. Будьте дбайливі до цієї любові. Не ображайте її випадковою грубістю, різким словом, неслухняністю. Адже лише мама думає про нас завжди і скрізь. Тільки мама завжди приймає нас такими, які ми є. Серце її завжди з своєю дитиною.

 

Учень. На спомин матусі
На матерів не треба ображатись.
Вони ж нас люблять більше, ніж себе.
А наші витівки нелегко їм сприймати.
Щоб не нагримати, щоб стримати тебе.

Їм радісно тримати нас за руку,
І тяжко, якщо з нами щось не так.
Не ображайтесь за її жорстку науку –
Це ж материнської любові знак.

Ведуча. Ніколи не сваріться з найближчою вам людиною, з мамою. І як би ви деколи  не намагалися витіснити її з серця, замінивши своїми кращими друзями і подругами, – нічого не вийде. У важкий і гіркий годинник життя ви все одно пригадаєте про свою маму – найближчу і ріднішу істоту – і до неї звернетеся.

 

Ведучий. Мати — всьому початок. Мати — берегиня роду,  домашнього вогнища.  Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину. Вам, любі наші , щастя земного, здоров'я доброго, хай горе обминає родини ваші, а Матір Божа вас оберігає.  

Пісня «Мої батьки»

Учениця

Роки спливають за роками,

Так час крокує в небуття,

Але, на жаль, це знає кожен,

Йому не буде вороття.

Учениця

За часом линуть покоління,

На зміну діти йдуть батькам,

Але не треба забувати

Кому завдячуєш життям.

Учениця

Ми діти неньки України,

Де завжди мешкав весь наш рід.

Тут жив і прадід мій і дід,

І ми продовжим родовід.

 

Ведучий. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди. Тут живуть батьки наші - тут корінь роду нашого, що сягає сивої давнини.

 

Ведуча. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі. Хвилюємося аж до сліз, зачувши рідну українську пісню, рідне слово.

 

Ведучий. Як безцінний скарб, передається з покоління в покоління пам'ять роду. Зберегти її від байдужості, передати у спадок онукам - ось наше завдання.

 

Ведуча.  Живіть всі дружно і крилато,

Щоб рід людський наш не здрібнів. 
Любов оберігайте свято, 
Навчіться добрих, щирих слів. 
І світ любіть, що наче казка, 
Для нас відкрився у житті. 
І сонечкова щира ласка 
Хай зігріває вас в путі.

Звучить пісня «Українська родина», слова В. Крищенка

Звучить пісня «Рідну маму бережіть».  (Слова та музика Миколи Янченка)

Звучить пісня “Мама”.  (Слова Д. Луценка, музика О. Єкімяна)

Звучить пісня «До маминих очей». (Слова Вадима  Крищенка, музика Ярослава Борута)