125 років від дня народження Куліша Миколи Гуровича
Цьогоріч виповнюється 125 років від дня народження митця. З даного часового виміру вже однозначно можна стверджувати його драматургічно-театральну велич, мистецьку принциповість, творчий пошук і неспокій. Справжній талант є завжди загадкою для дослідників, який розкривається під їхнім пильним зором все новими і новими гранями. А для читача-глядача він має притягально-магнетичну силу. Вичерпне пояснення цих аспектів потребує монографічного підходу, який включає і біографічні відомості. Вони також дають пояснення першоджерельних витоків творчості, аргументують їхню еволюцію. В «Автобіографії» 1921 р. Микола Куліш констатує про злиденність батьківської родини, про дитяче наймитування, невтримну жагу до навчання (гімназію закінчив екстерном), безгрошів’я, фронтові перипетії, кар’єру партійного радянського чиновника. Тут відсутні дані про творчість, яка стала його визначним життєвим кредо. Та за цим автобіографічним йшли творча акумуляція, накопичення життєвого досвіду, вироблення мистецької та громадянської позиції. Про що вже засвідчила його перша п’єса «97» (1924).
У світоглядних пріоритетах митця – максимальне розуміння селянської психології. Тому після трагедії «97» з’являються твори «Комуна в степах» (1925, 1931), «Прощай, село!» (1933), що створили трилогію про драматичну долю українського села.
Співпраця з видатним режисером Лесем Курбасом і театром «Березіль» значно підсилює резюме Миколи Куліша як драматурга. Водночас, проти нього розпочинаються репресивні дії: спочатку забороняються до вистави п’єси, зокрема «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса», «Патетична соната», згодом їх автора виключають з більшовицької партії, що майже прирівнювалося до клейма ворога народу. І вже 8 грудня 1934 р. в Харкові під час похорону драматурга І. Дніпровського Миколу Куліша було заарештовано. Так переплітаються в його долі творче і особисте.
Мистецький простір Миколи Куліша, громадянська позиція вібудовували його суверенітет як драматурга. У мелодрамах «Зона» (1926) і «Закут» (1929) автор реалізовує тему особистого життя партійної радянської людини на противагу бюрократичному колективізму, парадному офіціозу, мітингам. Ця людина, залишаючись наодинці, стає чесною хоч би перед своєю совістю.
Дослідники його творчості глибинно проаналізували драми митця. Л. Танюк, Я. Голобородько, Н. Кузякіна, Н. Чухонцева, І. Немченко, М. Шелюбський, М. Левченко, В. Бойченко, Н. Бічуя, П. Дробот, М. Застеба, Ю. Кобилецький, М. Острик, Г. Семенюк, Є. Станкевич, В. Яременко... внесли гідну лепту в оцінку та популяризацію творів М. Куліша. З відстані часу його художнє надбання, хочеться в це вірити, полум’яніє ще з більшою актуальністю. Адже в молодої України багато проблем, які порушувалися митцем, і їх потрібно вирішувати. І якщо в репертуарах наших театрів, зокрема і в репертуарі Херсонського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша, будуть наявні його твори, то це буде ознакою нашого духовного оновлення перспективних націєтворчих і державотворчих процесів.
Підтвердженням цьому і є встановлення пам’ятного каменя Миколі Кулішу на місці батьківської хати у смт Чаплинці Херсонської області. Він усім нам нагадує про ті ідеали, які утверджував наш земляк, і вони є актуальними і нині, а отримання щорічної обласної літературної премії імені Миколи Куліша за кращий твір – це висока та почесна нагорода для кожного письменника Херсонщини.
Твори
Твори : в 2 т. / Микола Куліш ; упоряд., підгот. текстів, вступ. ст. та комент. Л. С. Танюка. – Київ : Дніпро, 1990.
Т. 1 : П’єси. – 509 с.
Т. 2 : П’єси; статті, документи, листи, спогади про письменника. – 878 с.
Вибрані твори / Микола Куліш ; упоряд. текстів, передм. Я. Ю. Голобородька. – Харків : Веста: Вид-во «Ранок», 2003. – 400 с. – (Програма з літератури).
П’єси / Микола Куліш ; післямова Д. Вакуленко. – Київ : Дніпро, 1983. – 334 с.
П’єси / Микола Куліш. – Київ: Наук. думка, 2001. – 368 с. – (Бібліотека школяра).
П'єси / Микола Куліш ; редрада: М. Василенко, В. Загороднюк, І. Корольова ; вступ. ст. В. С. Загороднюка. – Херсон : Гілея, 2012. – 358, [1] с. : портр., фот. – (Літературні скарби Херсонщини ; кн. 6).
