Видатний педагог В.А. Сухомлинський: «...Можна жити і бути щасливим, не оволодівши математикою. Але не можна бути  щасливим , не уміючи читати. Той, кому недоступне мистецтво читання, - невихована людина, етичний неук».

Сьогодні Україна перебуває в новій соціальній реальності, що вже призвело до зміни суспільних інтересів, усієї ієрархії духовних цінностей її громадян. Духовна криза людства — нині найбільша тривога світу. І саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

Духовне відродження українського  народу  неможливо уявити без впливу книги,  бо  саме книга є одним з активних чинників виховання: виховання совісті, моралі, формування загальнолюдських цінностей, національної свідомості, любові до рідного краю, рідної мови, екологічної культури.

Донедавна  книга  була для людини основним джерелом інформації, а читання — популярним способом проведення дозвілля. Тепер у неї  з’явилися  могутні суперники — телебачення, комп’ютер, відеоігри. Багато хто вважає читання «зайвою тратою  часу »,  віддаючи   перевагу  екранізованим версіям творів.

Створити повну і вірогідну картину ставлення дітей до читання сьогодні дуже  складно . Це пов’язано з тим, що держава недостатньо  переймається  проблемами дитячого читання.  Не  було  проведено   жодного  всеукраїнського дослідження стану справ у цій сфері.

Для сучасного  читання   дітей  характерне: 

·         поступове зниження інтересу до друкованого слова,  спад   престижу  читання;

·         зменшення числа  тих , хто віддає  перевагу  читанню у вільний час;

·         зростання кількості дітей,  які  обмежуються читанням літератури, пропонованої  шкільною  програмою.

Багато вчителів і батьків незадоволені тим, що їхні діти не люблять читати. Але змусити дитину вчитися  неможливо , навчанням  потрібно  зацікавити. Кожна книга повинна прийти до  дитини  у відповідному віці, інакше дружба з нею може й не відбутися.

 

Коли  потрібно прищеплювати  дитині  любов до книги?

 

Читання вимагає праці (до речі, не тільки від дітей, але і від батьків). Телевізор  дивитися  набагато легше. З читанням все інакше. Як  ви  думаєте, з якого віку потрібно прищеплювати любов до книги?

На думку дитячих психологів, любов до читання потрібно щепити буквально з «пелюшок». Дитина краще  буде  розвиватися, якщо в неї над колискою читають книги (причому необов’язково  дитячі , можна, наприклад, класичну поезію).Це відкладеться у нього в підсвідомості, і у своєму «дорослому» житті він обов’язково пригадає про почуття.

Процес залучення до  світу  книг повинен починатися ще в ранньому дитинстві, вже тоді, коли батьки читають дитині перші казки. Дуже добре, коли читання чергується з розглядом картинок. Перші книжки малюка повинні бути яскравими, ілюстро­ваними. Вже починаючи з 3-4 років слід  проводити   роботу   щодо   навиків  дбайливого  ставлення  до книги: акуратного перегортання  сторінок , необхідності закладок, зберігання книг у визначеному місці і так далі.

Існує думка про те, що вроджені здібності  до  читання у  дітей  виявляються у  віці  від 18 місяців до З років. А от психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можна ще до 9 років. Пізніше зробити це  складно  і практично неможливо. Отже,  процес   залучення   до   пізнання  світу через книгу припадає на дошкільний  і  молодший шкільний вік.

Прищеплення дітям інтересу  до  читання, констатує наука, на 90 % залежить від батьків. Головна відмінність сімейного читання від інших його видів — класного і позакласного — полягає в тому, що батьки, читаючи своїй дитині книгу, починають по-справжньому займатися її духовним розвитком, формуванням її особистості.

Починати знайомити малечу із книгою необхідно з перших років життя.  Дитина  вчиться спочатку слухати книгу, потім перегортати сторінки, запам’ятовувати слова. Читання дає їй можливість посміятися та поплакати разом з героями, навчитися не  губитися  в життєвих небезпеках. Щаслива та дитина, яка має таке щоденне безпосереднє  спілкування  з кни­гою через батьків.

Книга приносить дитині задоволення, і вона періодично повертається до неї, просячи старших читати ще і ще. І читати книгу слід стільки разів, скільки захоче малюк. Це  не  примха. Просто у дитини є бажання зануритися  в  процес пізнання книги і знову зустрітися з героями твору, ще раз (або й більше) пережити з ними їхні пригоди. Читати можна будь-де: на природі, у поїзді, на пляжі... А коли дитина починає робити перші кроки в процесі самостійного читання, корисно давати їй прочитати вже знайомі тексти, не раз чуті від батьків.

Малюки люблять книжки з маленькими текстами та яскравими малюнками. Тому на цьому етапі корисно «підсунути» комікси і дайджести (своєрідні сценарії окремих мультфільмів). Це зворотний зв’язок  між  фільмом і книжкою в картинках.  Звичайно , це не читання «для душі», а тільки короткочасний засіб оволодіння технікою вільного читання.

 

Читання – найважливіший фактор успішного навчання школяра

 

На успішність учнів впливає багато різноманітних факторів. Але одним із найважливіших є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. Дитина, яка не вміє добре читати, стикається із труднощами під час виконання домашніх завдань,  їй  нецікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і заучування матеріалу. Такий учень  не  буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книгою, бо читання приносить йому не задоволення, а муку. Що таке читання  або   вміння   дитини   читати ? Це,  насамперед ,  наявність   інтересу  до читання, до  книги  як джерела пізнання. Виховати інтерес до  читання   неможливо  без  допомоги   батьків , їх ласки, турботи, мудрого слова, поради.

 

Роль  сім’ї  у формуванні любові до читання

 

Упевненість, у своїх силах і можливостях зароджується в дружній, теплій атмосфері сім'ї. Дитина потребує підтримки, уваги й поваги. Якщо в сім'ї шанують книгу, то так до  неї  ставитиметься й дитина. Не тільки  в  школі, а й удома слід учити  дітей  читати й любити книжки. Мабуть, немає батьків, які б не хотіли навчити своїх дітей швидко й виразно читати, викликати інтерес до читання. Адже роль книги в житті дуже велика. Хоч би чим захоплювалася дитина — історією, при­родознавством, технікою, науковими пошуками — на допомогу їй завжди прийдуть книги. Вони відкриють нові обрії, допоможуть торкнутися історії народу, таємниць природи, буття. Працювати з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках,  але  треба і вдома приділяти значну увагу спілкуванню з нею.  Маленький  учень має працювати в школі з допомогою вчителя, удома — з допомогою батьків.

            Читання  нерозривно пов’язане з письмом, а також з іншими навчальними предметами. У більшості випадків, якщо учень добре читає, він грамотно пише, краще розвинений, естетично вихований. Якщо він уміє визначати головну думку твору, зробити висновки з прочитаного, тобто здатний логічно мислити, йому легше розв’язувати задачі з математики. Дитині, котра погано читає, складно виконувати домашні завдання, їй нецікаво на уроках.

Нам слід прагнути, щоб наприкінці початкової школи більша частина учнів мала швидкість читання не нижчу, ніж 120 слів за хвилину.

Добра книга — і вихователь,  і  вчитель, і товариш. Недарма видатні люди закликати до читання:

 

...Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

                           Т.Шевченко

   

Любіть книгу... Вона полегшить вам життя... Вона вчить вас поважати людину і самих себе, вона окрилює розум і серце почуттям любові до світу, до людини.

                            Максим Горький

   

Книги — морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

                               І . Франко

 

Читання — найкраше навчання.

                               О. Пушкін

 

Що і як читати з дітьми?

 

Виникає запитання: що і як читати з дітьми? Насамперед, слід самому ознайомитися зі змістом кількох дитячих книжок. Це допоможе  краще  зрозуміти світ захоплень дитини. Від деяких батьків можна почути, що вони купують багато книжок, а дитина на них і не дивиться. Звичайно, вони помиляються, думаючи, що куплена  книжка   одразу  має сподобатися синові чи доньці. З боку дорослих потрібна велика  увага   до  читання  молодшого  школяра.

Якщо дитина тільки починає виявляти інтерес до самостійного  читання , купуйте їй тоненькі книжечки з великими малюнками, бо сторінка з великою кількістю тексту й без ілюстрацій лякає дитину. Але з кожною самостійно прочитаною сторінкою зростає впевненість у власних силах.

Треба прагнути, щоб книги були різноманітні: казки,  пригоди ,  оповідання  про тварин і рослини, про школу, музику й мистецтво. Добираючи книжки, слід зважати на індивідуальні особливості, інтереси дітей. Хлопчики часто  захоплюються  пригодницькою літературою. Цей потяг до пригод цілком зрозумілий, але його треба спрямувати в  потрібне  русло. Слід простежити, щоб книжки пригодницького жанру не були єдиними в бібліотечці дітей, щоб їм до рук не потрапляли книги для дорослих.  Якщо  дитину цікавить  життя  рослин і тварин, нові машини, подорожі, треба добирати книги, з яких вона могла б одержати відповідну інформацію. У вихованні любові до  книги  можуть допомогти й незначні, на перший погляд, моменти. Наприклад, власна бібліотечка, поличка для книжок, можливість обмінюватися книжками з товаришами — усе це сприяє за­цікавленню дітей.

Найчастіше, поки дитина мала, дорослі  читають  їй. Але як тільки вона йде до школи, батьки гадають, що вона може читати сама. А коли синові чи доньці мине 8 -10 років, ми стаємо учасниками такого діалогу: « Ну. як книга?» — «Нічого,  нормальна ». І батьки відчувають, то між ними й  дитиною  — стіна нерозуміння. Щоб уникнути таких  сцен , слід організовувати  сімейне  читання. Під час  цього  читання мати й батько відкриваються для дитини з нового боку, та й батьки розуміють, що діти подорослішали, що з ними можна говорити не тільки про оцінки. Щоб привчити дітей читати самостійно, можна використати певні прийоми. Наприклад, хтось із дорослих починає читати дитині, але на найцікавішому місці зупиняється. Захоплена подіями в книзі, бажаючи дізнатися, що станеться далі, дитина переважно дочитує самостійно. Дорослі обов’язково мають запитати, про що вона прочитала, похвалити за самостійність, висловити сподівання, що тепер вона частіше читатиме сама. Наступну книгу можна починати читати  так   само . Поступово в дитини прокинеться любов до читання. Можна розповісти захопливий епізод із книги. Молодший школяр обов’язково запитає: «А що далі? Розкажи, що було потім». Замість відповіді  треба  дати книгу: «Прочитай, тут знайдеш багато цікавого».

 

Важлива атмосфера читання  й  слухання в сім’ї. На вечори  сімейного  читання можна запрошувати друзів дітей. Виховання любові до книги відбувається значно легше в тих сім’ях, де дорослі самі люблять читати й багато говорять про книги.

 

Як починати  читати  книгу з дитиною?

 

 Слід  привчати дітей починати читати з обкладинки і титульної сторінки книги, на якій вказані прізвища автора, художника, видавництво, рік видання.  Діти , як правило, не  звертають  уваги й не намагаються запам’ятати ці відомості про книгу. Батькам слід терпляче запитувати  у  них імена автора і художника, назву книги. Корисно буває перед початком читання запитати дитину, які книги цього письменника вона вже читала і що про нього знає ?

Трапляється, що дитина, прочитавши кілька сторінок, заглядає на останню сторінку, щоб швидше дізнатися, чим усе закінчилося.  Після  цього продовжує читати,  але  вже не так уважно, багато пропускає. Батьки мають стежити, щоб у дитини не з’явилася така шкідлива звичка. Не слід  розповідати  наперед, як розвиватимуться  події  й чим вони завершаться.

Необхідно привчити дітей дотримуватися правил гігієни читання. Не можна читати при поганому освітленні. Світло має падати ліворуч і не на обличчя дитини, а на стіл із книгою. Також необхідно час від  часу  давати відпочинок очам.

 

Як  прищепити любов до читання?

Поради  батькам  американського психолога В.  Вільямса

 

 •        Насолоджуйтеся  читанням  самі і виробіть у дітей відношення до читання як до задоволення.

 •        Нехай діти бачать, як  ви  самі читаєте із задоволенням: цитуйте, смійтеся, заучуйте уривки, діліться враженнями про прочитане і тому подібне.

 •        Показуйте,  що  ви цінуєте читання: купуйте книги, даруйте  їх  і отримуйте як дарунки.

 •        Нехай діти самі вибирають собі книги і журнали (у бібліотеці, книжковому магазині  і  тому подібне).

 •        На видному місці будинку  повісьте   список , де буде відображений прогрес дитини в читанні (скільки книг прочитано і за який термін).

 •         Виділіть  удома спеціальне місце для читання (затишний куточок з полицями і тому подібне).

 •        У будинку має бути дитяча бібліотека.

 •        Збирайте  книги   на  теми, які надихнуть дітей ще щось прочитати про це (наприклад, книги про динозаврів або космічні подорожі).

 •        Запропонуйте дітям до або після перегляду фільму прочитати книгу, за якою поставлений фільм.

 •        По черзі читайте один одному розповіді або смішні історії. Розважайте себе самі замість  того , щоб дивитися телевізор.

 •        Заохочуйте дружбу  дитини  з дітьми, які люблять читати.

 •        Розгадуйте  з   дітьми  кросворди і даруйте їх ім.

 •        Заохочуйте читання дітей  вголос , коли це лише можливо, щоб розвинути їх навик і упевненість в собі.

 •        Частіше  запитуйте  думку дітей про книги, які вони читають.

 •         Заохочуйте  читання будь-яких матеріалів періодичного друку: навіть гороскопів, коміксів,  оглядів  телесеріалів – нехай діти читають все що завгодно!

 •        Дітям  краще  читати короткі розповіді, а не великі твори: тоді у них з'являється відчуття закінченості і задоволення.

 •        Нехай діти кожен вечір читають в ліжку перед тим, як заснути.

 

Значення  швидкості  читання  для успішності школяра

 

            Оптимальне  читання — це читання зі швидкістю розмовної мови: темпом від 120 до 150 слів. До такої швидкості  артикуляційний  апарат людини пристосований за багато століть, при такій швидкості досягається краще розуміння тексту.

Учні, які переходять до 5-го класу за нормами, встановленими державною програмою, мають читати 80—90 слів. Це  не  збігається з оптимальною швидкістю розмовної мови й викликає сумніви: чи не дуже занижені норми?

 

Швидкість читання — найважливіший фактор, що впливає на успішність школяра.

 

Під час  перевірки  однієї із шкіл було виявлено учня 9-го класу, який читав 38 сл./хв.  Це  норматив для 1-го класу. У 9-му класі домашнє завдання за 1 день становить приблизно вісім сторінок підручника або

6 500 слів. Поділимо 6500 на 38. Отримуємо приблизно 170 хвилин, або близько  трьох  годин. Саме стільки часу потрібно цьому  учневі  для одноразового прочитання тексту домашніх завдань. Але з такою низькою технікою читання він не зможе зрозуміти написане в підручнику за один раз. Йому необхідно мінімум тричі прочитати тексти -  а  це вже дев’ять годин. Додамо шість годин, які учень проводить у школі, — одержимо п’ятнадцятигодинний робочий день. Це без урахування письмових завдань. Якщо виконувати все добросовісно, то двадцяти чотирьох годин не вистачить. Отже, учень поповнив лави неуспішних.

 

Аспект розвитку

 

 Швидко , як  правило , читають ті учні, які читають багато. У процесі читання формується оперативна пам’ять і постійна увага. Від цих двох показників, як правило, залежить розумова праця.

 

Економічний аспект

 

Наведені дані, на перший погляд, далекі від освіти. В японському концерні «Хітачі» є 6000 працівників. Щороку ці працівники подають 120—130 тисяч рацпропозицій, тобто в середньому кожен робітник подає в рік 20 рацпропозицій. Схожого підприємства не існує ні в Японії, ні в  інших  країнах. Економічний ефект від рацпропозицій  становить  понад 250 млн. дол. у рік. Після публікації цих даних у Японію приїхали економісти із різних країн. Пояснення таких  показників  виявилося дуже простим: робітники  концерну  мають високий рівень освіти, за який платять із своєї кишені... Не випадково: для японця освіта — це засіб для виживання.

 

  

Практичні поради батькам молодшихшколярів щодо того, як досягти оптимальної швидкості читання

 

 

Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Пам’ятьлюдини налаштована так, що запам’ятовується не те, що є постійним, а те, що миготить, тобто то є, то немає. Тому всі тренувальні вправи слід проводити короткими порціями, але зі значною частотою.  Не  можна казати: «Доки не прочитаєш, з-за столу не виходь». Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями по п’ятьхвилин.

«Вуркітливе» читання було основним елементом при навчанні в школі В.Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос, напівголосно, зі своєю швидкістю впродовж п’ятихвилин.

Гарні наслідки має читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам’яттю, і вісім годин сну людина перебуває під їхнім впливом. Ще 200 років тому казали: «Студент, науками живущий, учи Псалтирь на сон грядущий».

 Часто ми радимо дитині прочитати вірш на ніч і покласти книгу під подушку. Ця рекомендація означає одне: останнє враження дня залишається в пам’яті  на  всю ніч.

Якщо дитина не любить читати, то їй найкраще підійде щадний режим читання: дитина читає 1 – 2 рядки й отримує короткочасний відпочинок. Таку можливість  дають  книжки з великими картинками й одним – двома реченнями внизу.

Розвиток  техніки  читання сповільнюється через слабку оперативну пам’ять. Дочитавши до четвертого слова,  учень   уже  не пам’ятає першого. Корисні такі вправи: багаторазове читання,  читання  будь-якого тексту в  темпі  скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.

Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному режимі з читанням із максимально  доступною  швидкістю. За командою «Блискавка» дитина читає з прискоренням протягом 20 секунд, надалі тривалість збільшують до 2-х хвилин.

Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дітям, а діти намагаються читати мовчки, стежити та встигати за дорослим.

Вправа «Хто швидше?». На стіл кладуть картки зі статтею. Потрібно знайти конкретне речення в одній із  карток , « ковзаючи » очима по  тексту .

Вправу «Губи» використовують із  метою  чіткого розмежування дітьми читання  мовчки  та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при читанні. За командою « Читати  мовчки» діти прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губів.

Таким чином,  батьки  можуть вибрати одну з форм  або  чергувати перелічені форми та методи роботи, щоб постійно підтримувати інтерес до читання молодшого школяра.

 

 «Книга – могутній вихователь. Школа виховує в дітей любов до книги, знань, науки. Але нехай  цей  могутній вихователь іде поряд із дитиною і в сім’ї. Створюйте, дорогі батьки,  духовне  багатство сім’ї – сімейну бібліотеку. Нехай найдорожчим подарунком для вашої дитини буде книга, дорогі батьки.»