Роговцева Ада
1937 — наші дні
Роговцева Ада Миколаївна
(Нар. 16 липня 1937)
Акторка театру та кіно
Заслужена артистка Української РСР (1960). Народна артистка Української РСР. Народна артистка СРСР (1978)
Ада Роговцева народилася в місті Глухові Сумської області України. В 1959 році закінчила Київський театральний інститут імені І. К. Карпенка-Карого. По закінченні інституту Ада Миколаївна стала актрисою Київського академічного театру російської драми імени Лесі України в Києві та працювала там 35 років. На сцені Київського театру російської драми імені Лесі Українки вона створила незабутні жіночі образи у виставах: Марійка, Останні, 104 сторінки про кохання, Йду на грозу, На дні, Священні чудовиська, Матінка Кураж, Хазяйка, Руські люди та в багатьох інших. Знаменита п’єса Леоніда Зоріна Варшавська мелодія була хітом театральних підмостків. Однією з кращих постановок була версія Едуарда Митницького, зроблена в 1967 році в Театрі російської драми. Саме у Варшавській мелодії зіграла одну зі своїх зіркових ролей Ада Роговцева. В цій ролі вона вона виходила на сцену 670 разів.
В кіно дебютувала у 1956 році у фільмі Кривавий світанок Олексія Швачка. Протягом своєї кар’єри знялася у понад 70 фільмах та серіалах. За роль у фільмі Салют, Маріє! Йосипа Хейфіца на Московському кінофестивалі 1971 року одержала приз за найкращу жіночу роль. Кінороботи у фільмах Салют, Маріє!, Приборкання вогню, Вічний поклик стали найважливішими віхами у творчій біографії Ади Роговцевої та улюбленими у глядачів.
Після уходу з Театру імені Лесі Українки гастролює з концертними програмами та камерними театрами. Грала в багатьох спектаклях Р. Г. Віктюка. Останнім часом Ада Роговцева багато знімається в кіно. З Юозасом Будрайтісом грала у фільмі Зимовий роман, з Арменом Джигарханяном та Андрієм Мягковим – у стрічці 32 грудня, з Михайлом Ульяновим - в Московській елегії, з Павлом Дерев’янком – у серіалі Дев’ять життів Нестора Махна, а також в антології Закохані в Київ та у фільмі Вогні притону, представлених на другому Одеському міжнародному кінофестивалі.
У 1977 році була удостоєна звання Народної артистки СРСР. Багато років викладала акторську майстерність у Київському театральному інституті імені І. К. Карпенка-Карого.
Останнім часом Ада Роговцева активно працює в театрі Едуарда Митницького – Київського академічному театрі драми та комедії на Лівому березі Дніпра; грає у виставах Рожевий міст, Вася мусить подзвонити своєї доньки, режисерки Катерини Степанкової.
Фільмографія:
1956 — Кривавий світанок
1956 — Когда поют соловьи
1956 — Павло Корчагін
1958 — Прапори на баштах
1959 — Кінець Чирви-Козиря
1959 — Коли починається юність
1960 — Летающий корабль
1961 — Лісова пісня
1970 — Важкий колос
1970 — Салют, Маріє!
1971 — Шельменко-денщик
1971 — Лише три тижні
1971 — Камінний господар
1972 — Приборкання вогню
1973—1983 — Вечный Зов
1976 — Хвилі Чорного моря
1978 — Дівчинко, хочеш зніматись у кіно?
1978 — Діти як діти
1978 — Море
1978 — Напередодні прем'єри
1979 — Літні канікули
1979 — Осіння історія
1979 — Поема про крила
1980 — Київські зустрічі
1980 — Сімейне коло
1980 — Розплата
1980 — Овід
1982 — Були в батька три сини…
1983 — Висока проба
1986 — Мамо, рідна, кохана…
1986 — В одне-єдине життя
1986 — Кармелюк
1991 — За що? («Сімнадцять лівих чобіт»)
1992 — Чотири листи фанери
1998 — Два місяці, три сонця
2002 — Завтра буде завтра
2003 — Ніро Вульф і Арчі Гудвін
2004 — Зимовий роман
2004 — 32 грудня
2004 — За два кілометри від Нового року
2005 — Полювання на Ізюбря
2005 — Летуча миша
2006 — Квіти для снігової королеви
2006 — Утьосов. Пісня довжиною життя
2006 — Девять жизней Нестора Махно
2006 — Інфант
2006 — Мій генерал
2006 — Щастя за рецептом
2007 — Чоловіча інтуїція
2007 — Оплачено смерттю
2007 — Кавказ
2008 — Ермолови
2008 — Тарас Бульба